Суперздібності, або надздібності, це точно не вигадка сценаристів та режисерів Голлівудських фільмів. Такі люди живуть і серед нас, але ми їх не помічаємо, бо зовнішньо вони від звичайних людей нічим не відрізняються.
Надздібності проявляються або від тренувань, або це мутації певних генів, або хвороба.
Пам’ятаєте медичний серіал «Доктор Хаус»? Там була дівчинка з аналгезією, тобто вродженою нездатністю відчувати біль. Думаєте фантазії сценариста або він передивися фільмів про супергероїв? А от і ні. Така вада чи перевага, вирішуйте самі, існує насправді. Здавалося б, ну що тут такого поганого у тому, що не відчуваєш біль. Насправді це серйозне порушення генів. Людина з таким відхиленням повинна дуже добре знати анатомію і постійно слідкувати за собою, щоб не завдати собі шкоди. А батьки таких дітей мають постійно стежити, що вони не хапалися за гарячі і гострі предмети, не розлили на себе щось гаряче чи ще якось не травмували себе.
Є люди з поганим зором. Не дуже зручно і приємно постійно носити окуляри або лінзи, а без них бути сліпим, як кріт. Але як живуть люди, у яких зір набагато гостріший, ніж у тих, у кого ідеальний зір? У Вероніки Сайдер зір у 20 разів гостріший, аніж у більшості людей на планеті. Вона здатна розрізняти найдрібніші предмети на далекій відстані і чітко побачити двох людей з відстані понад 1,5 метри.
У всіх були періоди, коли доводилося не спати ніч або кілька ночей підряд, а після цього засинали, як убиті. А от в’єтнамець Тхай Нгок не спить вже 40 років. За всіма медичними показниками чоловік абсолютно здоровий і не має жодних відхилень. В’єтнамець пробував усі можливі способи, щоб заснути, але марно. Сам чоловік пов’язує таку свою особливість з перенесеною давно лихоманкою.
Знайомі ситуації, коли спізнюєтеся, а ліфт, як на зло не їде чи транспорт втік з-під носа чи застрягли в заторі і до місця призначення ще далеко? Тоді і починаються думки про те, що було б добре швидко пересуватися. Такі люди є. І я не про Флеша з фантастичних фільмів. Насправді у таких людей відбулися зміни у гені, що відповідає за роботу м’язів і називається спортивним. Такі люди досягають не абияких результатів у спорті і стають чемпіонами.
Мати суперздібності, звичайно, добре. Але як з ними живуть люди, які їх мають, те ще питання. Здається, що з деякими здібностями вони б з радістю розпрощалися.
