Справжнє ім’я мученика – Неаній. Він до того, як відкрити своє серце Христу, чоловік і сам робив гоніння на вірян. Тим не менш, прийнявши віру, він відрікся від старого життя і особисто зазнав переслідувань.
Віддала на тортури Прокопія (це його ім’я після зречення язичництва) рідна матір. До чоловіка у темницю приходив сам Христос. Всі муки витримав мужній чоловік.
День пам’яті святого Прокопія співпадає з народним календарем початку обжинків. Саме тому ми знаємо мученика під прізвиськом Женця.
Долучаючись до робіт, селяни розпочинали її з молитви. Після першого дня обжинків, накривали столи та запрошували на обід сусідів.
А ще пращури практикували різноманітні заговори. Наприклад, під час роботи на полі говорили:
“Як ти, жито, цілий рік хиталося та не скудалося (не боліло), так би і мені рабу Божу, жати, та не скудаться”
Також вважали у старину, що 21 липня можна захиститися від ос. Говорили такі замови:
“Оси, оси, залізні носи, не вжальте мене, а я тобі, всіх ос батько, дам пирога кінець”
Що не можна робити 21 липня?
У день, коли все село без виключення працювало, суворо було заборонено за народною традицією наступне:
- Починати нові справи, вони навряд чи будуть успішними.
- Ображатися на кого-небудь і сваритися.
- Лінуватися. Удача посміхнеться тільки тим, хто сьогодні добре попрацювати.
